Злочини Путіна, заморожені активи РФ як “розмінна монета”: що пише світова преса

У Туреччині переміг чинний президент, який керує країною 20 років. Це означає подальші проблеми для турецької економіки та падіння ліри. Захід, а особливо США, повинні передати Україні заморожені активи РФ, щоб переконати інших авторитарних лідерів, що агресія проти сусідів коштуватиме їм дорого. Вони повинні зробити це, незважаючи на всі ризики. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.

“Реджеп Тайіп Ердоган переобраний президентом Туреччини”, The Economist, Велика Британія

На багатьох виборах до цього чутки про політичну смерть Реджепа Тайіпа Ердогана виявилися сильно перебільшеними. Коли майже всі урни для голосування відкрили у другому турі президентських виборів у Туреччині 28 травня, лідер країни набрав 52,1% голосів, що достатньо для перемоги. Його суперник Кемаль Кілічдароглу – 47,9%. Ердоган, який уже править Туреччиною 20 років, спочатку як прем’єр-міністр, а потім як президент, тепер зможе робити це ще п’ять років, а можливо, й більше.

Турецька опозиція мала найкращий за покоління шанс скинути Ердогана. Шість опозиційних партій визначились із комплексною програмою реформ та кандидатом у президенти. Економіка країни продовжує страждати від інфляції, яка торік перевищила 86%. Здебільшого через дивну грошово-кредитну політику. Кілька землетрусів та їх страшні наслідки, спричинені неякісними методами будівництва, корупцією та невдалим реагуванням на надзвичайні ситуації, забрала життя 50 тис. осіб та покрила руїнами територію розміром із Болгарію.

Але цього було замало. Використовуючи той самий сценарій, який допоміг йому вигравати вибори за виборами, турецький лідер знову переміг, розпалюючи полум’я турецьких культурних воєн та зображуючи опозицію як загрозу турецькій культурі та національній безпеці. Він використав підтримку, яку Кіличдароглу отримав від головної курдської партії країни, щоб звинуватити опонента в об’єднанні з Робочою партією Курдистану, РПК – озброєним сепаратистським угрупованням. За кілька днів до голосування Ердоган мимохідь визнав, що відео, на якому бойовики РПК співають передвиборчу пісню Кілічдароглу, яку він транслював на одному зі своїх мітингів, насправді – фальшивка.

 

Допомогла і упередженість ЗМІ. Приватні канали новин, якими в основному управляють бізнесмени, зобов’язані Ердогану, і державні ЗМІ, які стали знаряддям влади, пропонували президенту необмежений ефірний час, відмовляючись оскаржувати його необґрунтовані заяви.

Кілічдароглу з’являвся в основному в соцмережах та на кількох каналах, близьких до опозиції. Його недавні спроби залучити на свій бік крайніх правих, пообіцявши відправити додому мільйони біженців, які базуються в Туреччині, та виключивши мирні переговори з РПК, не пішли за планом. Кандидат від націоналістів Сінан Оган, який набрав 5,2% голосів у першому турі, підтримав Ердогана у другому. Багато його виборців зробили так само.

Шанс відновити турецьку демократію та економіку втрачено. Опозиція пообіцяла розвернути назад створення Ердоганом потужної виконавчої влади, звільнити хоча б частину політичних в’язнів та повернути владу номінально незалежним державним інститутам, починаючи з центрального банку і закінчуючи парламентом. Ердоган тепер зберігає повну свободу дій, щоб правити на свій розсуд, використовуючи безконтрольну владу, яку накопичив, щоб тримати у вузді суди, центральний банк та свою власну партію.

Скоро замість цифр результатів виборів туркам доведеться знову стежити за обмінним курсом. Щоб підвищити шанси Ердогана на виборах, центральний банк щотижня продає мільярди доларів із валютних резервів, щоб запобігти падінню турецької ліри та утримати інфляцію від виходу з-під контролю. В результаті ліра переоцінена, незважаючи на те, що за п’ять років вона втратила 80% своєї вартості щодо долара.

 

Але проблеми наростають. Ліра впала на 2% з моменту першого туру виборів, опустившись до рекордно низького рівня – 20 доларів за ліру. Якщо Ердоган не змінить курс, валюта впаде, як тільки центральний банк завершить спроби її захисту.

Ердоган припустив, що це його останній термін. Це не обов’язково правда. За конституційними поправками, які Ердоган проштовхнув у 2017 році, президент на другому терміні може балотуватися на третій, якщо парламент призначить дострокові вибори до закінчення його повноважень. Оскільки коаліція Ердогана має 323 із 600 місць у парламенті, це можна легко провести. Якщо припустити, що його здоров’я буде добрим, 69-річний Ердоган може залишатися при владі до 2030-х.

“Змусити Росію заплатити”, The Atlantic, США

Протягом кількох місяців Захід турбувала перспектива платити за відновлення України. Агресія Росії призвела до витрат на відновлення приблизно $400 млрд, і ця цифра зростає з кожним днем. Західні лідери вже стривожені інфляцією вдома та загрозою рецесії.

 

Але багато хто з них ігнорує рішення, яке покриє більшу частину видатків України і допоможе стримати майбутню агресію не лише з боку РФ, а й з боку інших диктатур у світі. Рік тому західні уряди заморозили близько $300 млрд. активів російського Центрального банку. Тепер могли б вилучити ці кошти та віддати їх Україні.

Найбільше питання, чи це законно. Як зазначають критики, передачі активів такого масштабу ніколи не було. У США теж мало прецедентів конфіскації активів у країни, з якою вони не воюють.

Але Росія розв’язала розгул імперіалізму, який світ рідко бачив із часів холодної війни, вчиняючи військові злочини та геноцид, і все це проти невинного сусіда. Через свою невиправдану агресію та звірства Москва втратила моральне право на кошти, заховані за кордоном.

Причин заарештувати активи багато. Конфіскація російських грошей, захованих в західних країнах, відіграє вирішальну роль у припиненні бойових дій, відбитті російського імперіалізму та забезпеченні життєздатного економічного майбутнього для України. Це буде явна загроза для режимів, які в іншому випадку могли б захотіти порушити міжнародне право та дестабілізувати континенти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Мене били й піддавали тортурам, щоб лише визнав, що агент ЦРУ” – колишній полонений американець

Конфіскація допомогла б вирішити проблему України – нерішучість інвесторів. Вони, як і раніше, побоюються фінансування проектів, які можуть стати ціллю атак російських дронів та ракет. Але заморожені кошти можуть покрити майже 75% видатків України, що зробить країну привабливішим місцем для інвестицій.

У США більшість юридичних дебатів зосереджені на Законі про міжнародні надзвичайні економічні повноваження IEEPA – законі 1977 року, який визначає можливості президента регулювати міжнародну торгівлю під час національних надзвичайних ситуацій. Хоча IEEPA історично використовувався для звичайних санкцій, зокрема проти Ірану, ЦАР і Китаю, деякі вчені стверджують, що закон також можна використати для арешту десятків мільярдів доларів активів РФ, які перебувають у резервах США.

 

Але навіть якби законодавство США пропонувало чітке виправдання, його не можна використовувати щодо російських активів, заморожених у Європі, які набагато цінніші, ніж активи у США. На щастя, міжнародне право пропонує таке виправдання.

Очевидна вина Росії у війні дає Україні право вимагати компенсацію. Оскільки російське вторгнення – неправомірна, неспровокована агресивна війна, яка порушує Статут ООН, будь-яка держава, не лише Україна, може покласти на Росію відповідальність виплатити компенсацію Україні. Тому країни можуть вжити контрзаходів проти Москви, переводячи заморожені активи РФ, щоб забезпечити виплату Києву.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Бавовни” сприяють нашому наступу” – Іван Киричевський

З погляду міжнародного права, активи РФ не є недоторканними. Єдина реальна перешкода для їхнього захоплення – дебати навколо внутрішніх законів та внутрішньої політики. Політична і економічна обачність, а не юридичні обмеження – останній захист від конфіскації активів.

Це особливо вірно щодо США, де ще багато нерішучості навіть після більш ніж року війни.

 

Ймовірно, путінський режим вже списав ці кошти, не в останню чергу тому, що вони майже напевно ніколи не повернуться, доки він при владі. Більше того, їх передача Києву навряд чи призведе до більшої ескалації, ніж відправлення на Захід України F-16 або ракет великої дальності.

Вторгнення Володимира Путіна – зазіхання на геополітичний порядок. Ядерна держава розпочала нічим не спровоковану війну та анексію території сусіда, який давно відмовився від ядерного арсеналу. Протягом кількох місяців після вторгнення Кремль звинувачували у тортурах, обезголовленні та численних злочинах проти людяності. РФ несе відповідальність за найбільше кровопролиття у Європі з часів Другої світової війни.

РФ очолює диктатор, який розшукується для арешту Міжнародним кримінальним судом, і яким рухає виключно божевільний імперіалізм. Це створює прецедент для інших автократів, яким не терпиться побачити, чи спрацює путінський реваншизм, і яким не терпиться повторити будь-який його успіх. Особливо, якщо його злочини залишаться безкарними.

Якщо ця війна не виправдовує захоплення національного майна, то не знаю, що його тоді виправдовує. Відшкодування збитків варте своїх ризиків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Найважливіше – визволити Херсонську та Запорізьку області, узбережжя Азовського моря” – Олександр Мотиль

Деякі західні лідери все ще мають надію на мир шляхом переговорів і стверджують, що ми повинні заморозити активи Росії, щоб пізніше використати їх як розмінну монету. Але з Путіним не можна вести переговори. Враховуючи альтернативу, що ці кошти будуть заморожені навічно, бо російські боєприпаси продовжують руйнувати українські міста, аргументи проти конфіскації активів з кожним днем стають дедалі слабшими.

Безпрецедентний характер злочинів Путіна, послаблення міжнародного права та зростаючі потреби України вказують на одне. Заморожені активи РФ не є військовими трофеями, вони по праву українські. Пора адміністрації Джо Байдена та решті Заходу використати їх.

Reakcja

0%0Pozytywnie0%0Neutralnie 0%0Negatywnie

Twoje emocje

0%0Lubię to!

0%0Super0%0Ekscytujący 0%0Ciekawy0%0Smieszny0%0Smutny0%0Wściekły0%0Przerażony0%0Szokujący0%0Wzruszający0%0Rozczarowany0%0Zaskoczony

Co sądzisz?

0%0Prawda0%0Manipulacja0%0Fake news

0

0Ulub

Oryginalne źródło ZOBACZ