Кінець 2022 року виявився насиченим на події для технологічних компаній. Індустрія пережила хвилю масових звільнень, які нікого не щадили, в тому числі і співробітників відділу розробки штучного інтелекту.
Проте технологічні гіганти не зупинялись і активно включились в гонку з розробки продуктів на базі ШІ. Компанії Open AI, Microsoft та Google вдосконалили генеративні мовні моделі на основі штучного інтелекту та презентувати користувачам чат-ботів, які здатні підтримувати діалог на людському рівні. Одним з найбільш інновативних продуктів став ChatGPT.
Ці технології уже змінюють життя людей, але це тільки початок. Як еволюція ШІ-технологій вплине на людство в уже найближчому майбутньому та як це може позначитись на соціальних зв’язках?
Чи є у роботів свідомість і чи здатні вони ухвалювати рішення
Людиноподібний робот Софія, створений гонконзькою компанією Hanson Robotics, на конференції Web Summit.
Протягом тисячоліть науковці та філософи приписували когнітивні навички і самосвідомість виключно людині. Термін “когнітивність” походить від латинського слова cognitio, що означає “пізнання, вивчення, усвідомлення”.
Реклама:
Когнітивні навички надають людині змогу розуміти та усвідомлювати свої та чужі потреби, емоції, психічні стани – переконання, бажання, наміри. Це, в свою чергу, дозволяє пізнавати себе, оточуючих людей та довколишній світ, розвиватися, навчатися. Саме завдяки усвідомленню людиною самої себе, народжується свобода волі – розуміння незалежності власних дій і, разом з тим, відповідальності за них.
Чи можна припустити, що когнітивними здібностями, самосвідомістю та свободою волі володіє не лише людина, але й технологія?
Уже зараз існують tech-продукти на основі ШІ, які можуть самостійно приймати рішення. Це продукти IoT, або “інтернету речей”. Вони здатні розпізнавати потреби людини.
“Розумні окуляри” і VR-гарнітура взаємодіють з користувачем за допомогою відео й аудіо, та створюють альтернативну / доповнену реальність;
Голосові віртуальні асистенти, такі як Siri від Apple та Alexa від Amazon, реагують на голосові команди й управляють побутом людини (увімкнути чи вимкнути світло, увімкнути кавоварку, відрегулювати температуру у приміщенні);
Смарт-гаджети та “розумний одяг” вимірюють серцебиття, пульс, фази сну, та допомагають користувачу створити комфортне та безпечне середовище, що позитивно впливає на здоров’я.
Представники нових людських поколінь – Альфа (народжені між початком-серединою 2010-х років та серединою 2020-х років) та Бета (народяться між 2025 та 2039 роками) будуть свідками того, як технології реагуватимуть не лише на голос, а й на жести. Це ще більше спростить побут людини. Так пише Alibaba Cloud:
– Під час керування машини водій зможе змінити набридливу пісню на іншу, не торкаючись тачпаду.
– Під час перегляду телевізору, за допомогою жестів можна буде відрегулювати звук та переключити на інший канал.
– Життя у власному будинку нагадуватиме фантастичний фільм: гаджети “розумного дому” будуть миттєво реагувати на жести. Кондиціонер, сигналізація, пральна машина – усе функціонуватиме, зважаючи на ваші рухи.
Проте зараз більше уваги до генеративних систем даних, розроблених на основі ШІ – чат-ботів Bard (розробка Google), ChatGPT (OpenAI), Bing Chat (Microsoft). Технологічні лідери вкладають в чат-боти штучний інтелект, наближений до людського. Саме тому покликання цих віртуальних співрозмовників у тому, щоб асистувати людині та зробити користувацький досвід, зокрема в інтернеті, приємнішим та простішим.
Ці винаходи останнього десятиріччя демонструють нам, що машини вже інтегрувалися у навколишній світ, людський побут, і здатні самонавчатися. Однак, поки що вони не володіють самосвідомістю та свободою волі – ці якості все ще лишаються за людиною.
Натомість, “розум” чат-ботів та робототехніки побудований на алгоритмах. Чим більше даних опрацьовує система, тим краще вона імітує самостійність мислення.
Наприклад, генеративна модель GPT-3 (попередник GPT-4) була навчена на близько 45 терабайтахтекстових даних та має 175 млрд заданих параметрів. Цей показник прирівнюється до чверті розміру Бібліотеки Конгресу США. Утім, ці дані все одно обмежені, у той час, як мозок людини насичується знаннями протягом уього життя.
Людина чи робот: які відмінності між ШІ та людським інтелектом
Наразі основне завдання ШІ – імітація людського мислення
Чи можуть роботи потенційно замінити людину у різних сферах життя, або ж, зовсім витіснити її? Відповідь на це питання ховається в еволюції двох інтелектів – людського та штучного.
Штучний інтелект – це галузь науки про дані, яка досліджує питання розробки розумних машин (роботів, робототехніки), здатних виконувати задачі на людському рівні, або ж перевершити можливості людини в певних сферах. Роботи навчаються на основі алгоритмів та великого обсягу даних, імітуючи когнітивні навички людини. Машинне навчання, комп’ютерний зір (computer vision), планування та інтелектуальна обробка даних – все це складові ШІ.
Розробляючи концепт людиноподібного робота, науковці використовують знання багатьох галузей: інформатики, когнітивної науки, лінгвістики, психології, неврології, математики, інженерії.
Людський інтелект являє собою сукупність психічних та когнітивних якостей, які дозволяють людині незалежно мислити, застосовувати логіку та розум, розпізнавати закономірності, робити висновки та приймати рішення.
Людський інтелект є унікальним, адже завдяки йому людина здатна усвідомлювати саму себе, а також осмислювати різноманітний спектр емоцій та почуттів – від пристрасті до глибокого смутку. Інтелект людини не обмежений жодним шаблоном, він є гнучким, і людські дії можуть змінюватися залежно від різних факторів. Наприклад, усвідомлення того, що певний вчинок є аморальним, може змусити людину припинити свої дії.
На відміну від людини, яка мислить природньо, робот наразі – лише імітує процес мислення.
Стосунки, популярність, ЗМІ: як ШІ проникає в наше життя
Чому такі ШІ-продукти, як чат-боти, віртуальні ведучі і фотомоделі користуються попитом у споживачів? Все через бажання людини, щоб існувала істота, яка б її імітувала, доповнювала, чи перевершувала.
Наведемо декілька кейсів, як ШІ вже зараз проникає в наше життя.
Стосунки. Не бажаєте мати справу з родичами, друзями та дивними захопленнями потенційного хлопця? Такі додатки, як Anima.ai пропонують обрати віртуального партнера, який не буде зчиняти сварки та суперечити, і ніколи не помре.
Віртуальні бойфренди купують брендовий одяг, доглядають за собою, використовують дорогі парфуми та люблять готувати. З віртуальними дівчиною чи хлопцем можна теревеніти вночі, відвідувати пляж, вечеряти в ресторані.
Треба лише придбати один з десяти додатків в Google Play чи App Store за підпискою. До слова, у додатка Anima.ai – вже понад 100 тисяч завантажень в Google Play.
ЗМІ. У липні 2023 року індійське телевізійне медіа Odisha TV запустило канал новин, ведучою якого стала дівчина на ім’я Ліза. Однак ви не зможете побачити її в реальності, бо Ліза – створена на основі штучного інтелекту.
“Щиро вітаю всіх. Намасте… Я Ліза”, – пролунали перші слова ШІ-ведучої.
У першому ефірі Ліза розповіла про здобутки медіа Odisha TV. Керівник телебачення, Джагі Мангат Панда назвав момент появи Лізи перед глядачами “історичною миттю в телевізійному мовленні та цифровій журналістиці”.
Він також зазначив, що Лізі візьме на себе монотонну роботу трансляції новин, а журналісти-люди зможуть зосередитися на більш творчих задачах й надаватимуть таким чином кращу якість новин.
Соцмережі. Для світових брендів розпочалася нова ера в influencer-маркетингу. Тепер увага лідерів на ринку, – Prada, Versace, Red Bull і Tinder, – прикуті до лідерів думок, створених на основі ШІ.
ШІ-інфлюенсери здатні перевершити своїх колег-людей, адже запрограмовані передовими алгоритмами та методами ML. Вони чатяться з підписниками, створюють унікальний контент, відповідають на коментарі та в дірект, а також просувають бренди й продукти.
“Я – 19-річна віртуальна дівчина з Гельсінкі, Фінляндія”, – пише в своїй біографіі у Twitter (тепер X) ШІ-інфлюенсерка Мілла Софія. – “Мене створив ШІ”.
Мілла Софія має понад 58 тисяч підписників в Instagram
Мілла запрограмована на відстеження модних тенденцій та трендів в сфері технологій і соцмереж, тому її контент може стати віральним з більшою вірогідністю, ніж у інфлюенсера-людини.
“Мій внесок у сферу стилю, як моделі – неперевершений та футуристичний, – пише ШІ-інфлюенсерка на своєму сайті. – Де б я не була, на подіумі чи оточена цифровим ландшафтом, – відчуваю справжню пристрасть до розширення кордонів модної індустрії. Вірю, що ця галузь стрімко розвиватиметься”.
Чи несе ШІ загрозу для людства
Розвиток ШІ породжує новий тип стосунків – віртуальні
Генеративні моделі ШІ, інтегровані в чат-боти, не лише просякають побутові й робочі сфери життя споживача (домашній побут, офіс), але й проникають до сфери стосунків, таких як дружба і любов.
Наскільки безпечний ШІ та чи не несе він загрози людству в потенційному майбутньому? Розглянемо це на прикладі чат-ботів. Далі описані дві ключові загрози, які вже обговорюють світові науковці та футурологи.
Перша – це те, що віртуальні стосунки з чат-ботом зможуть витіснити реальні людські. Чим більше людянішими стають чат-боти, тим вірогіднішою стає зміна парадигми людської взаємодії та стосунків загалом.
Людині притаманна психологічна особливість: під час взаємодії з чат-ботами, вона уявляє та починає вірити, що спілкується з іншою людиною. Виникає нове явище віртуальної взаємодії. Користувач наділяє бота людськими рисами, так само як наділяє ними домашніх улюбленців, події та предмети побуту. Це явище відоме як антропоморфізм.
Футурологи прогнозують, що віртуальні стосунки одного разу можуть витіснити людські. Коли людина взаємодіє з іншою, то відчуває різний спектр емоцій: задоволення від розмови, відчуття безпеки чи небезпеки, щастя, страху, конкуренції. Спілкування з іншим залишається активною дією.
Спілкування з чат-ботом інше. По суті, воно є пасивною діяльністю. Ви можете досягти своєї мети (отримати пораду, правильну відповідь, навіть, ілюзію товариства) без “інвестування” своїх емоцій у співрозмовника. Не треба бути милим, посміхатися, залученим чи уважним.
Корифей Кремнієвої долини: історія “батька” ChatGPT Сема Альтмана
Якщо ChatGPT є більш загальним чат-ботом, що здатен підтримувати розмову на різні теми, то продукти таких компаній, як Woebot і Kuki мають більш глибокий підтекст. Це боти, які можуть стати другом, романтичним партнером та кишеньковим психотерапевтом.
Задум, який розробники вкладають в цих чат-ботів – створити комфортне віртуальне середовище для користувача, задовольнити його потребу у безпеці, полегшити почуття самотності. Але це втеча від реальності. Наприклад, якщо живий співрозмовник скаже щось, що суперечить вашим уявленням, образить чи поводитиметься агресивно – ви відчуватимете дискомфорт. З ботом цим не треба цим перейматися.
З часом “психологічних” чат-ботів стане більше. Попри переваги чат-ботів, існує небезпека, що людина все більше буде замикатись у віртуальному просторі, оточуючи себе неіснуючими в матеріальному світі речами та переживаючи емоції, які не мають жодного стосунку до реальності.
Друга загроза полягає в тому, що через фейкові дані від чат-ботів авторитарні країни зможуть посилити вплив на населення. Великі обсяги даних та їх доступність широкому загалу не є очевидною перевагою. Усвідомлення людиною істини може зміститися вже в найближчому майбутньому. Буде все складніше визначати, що правильно, а що ні.
Загроза рівня пандемії та ядерної війни: держави намагаються приборкати штучний інтелект
Дослідники Центру безпеки та перспективних технологій Джорджтауну, США, прогнозують, що генеративні мовні моделі зроблять дезінформацію дешевшою та доступнішою для мас. Це призведе до стрімкого поширення конспіративних теорій та насильницького контенту. Авторитарні режими, типу Росії, Китаю, Північної Кореї, зможуть застосувати можливості генеративних моделей для встановлення контролю над думками та свідомістю громадян, шляхом розповсюдження режимної пропаганди.
Чи готові споживачі до масового впровадження ШІ: погляди різних поколінь
Більшість ШІ-продуктів бренди таргетуватимуть на покоління міленіалів та Альфа
Споживачі старших поколінь радше стурбовані новими революційними ШІ-розробками, ніж активно залучені. Міжнародна дослідницька компанія Ipsos Group провела опитування серед американців, досліджуючи питання впровадження чат-ботів, а також ставлення до ШІ загалом.
77% респондентів, які користувалися чат-ботами у сфері клієнтського сервісу, заявили про своє розчарування; 88% – вважають за ліпше говорити не з роботом, а з людиною під час свого досвіду покупця.
Також респонденти висловилися щодо взаємодії зі ШІ. 73% споживачів в Штатах повідомляють, що принаймні трохи знайомі з штучним інтелектом, і лише 18% з них підтвердили, що активно взаємодіють з новими ШІ-розробками. Крім цього, 64% респондентів заявили, що американський уряд має запобігти втраті робочих місць через стрімке впровадження ШІ.
Дійсно, існує певна прірва у ставленні до ШІ серед споживачів-представників різних поколінь. Так, лише 45% представників покоління X (народилися між 1965—1980 роками) вважають, що ШІ позитивно вплине на їх робочий процес. Бебі-бумери (народжені між 1946 та 1965 роками) ще критичніше ставляться до цього питання – з позитивним впливом згодні тільки 38%.
Натомість міленіали (1981-1996 роки) – активніше залучені в нові технології: 62% з них підтримують впровадження ШІ в робочу рутину й готові використовувати ШІ-продукти (чат-ботів, голосових віртуальних асистентів, гаджети “розумного дому”, та ін.).
І бумери, і ікси, і міленіали стурбовані зникненням робочих місць через ШІ, однак серед представників молодших поколінь страх перед ШІ – значно менший:
Думки щодо стратегічного призначення ШІ також різняться серед представників різних поколінь.
Як видно з війни чат-ботів між Microsoft та Google, компанії-технололічні лідери змагаються за першість впровадження ШІ-розробок в маси. Та брендам варто зважати на статистику вище: представники не всіх поколінь зможуть стати активними юзерами нових інноваційних продуктів.
Війна чат-ботів. Як ChatGPT похитнув гегемонію Google
Саме ця прірва між поколіннями та їх споживацькими запитами стала однією з причин масових скорочень розробників, ресерчерів та інженерів ШІ-відділів. Ці звільнення сталися наприкінці 2022 року в багатьох компаніях, серед яких – Meta, Alphabet, Microsoft, Amazon.
ШІ-продукти не завжди можуть миттєво знайти свого кінцевого споживача, а, тим часом, розробка й розширення інноваційного продукту та рісерч вартують компаніям десятки мільйонів доларів. Тому вчені та філософи вже запитують себе: чи не наближається зима ШІ? Це поняття означає період скорочення фінансування та зниження інтересу до досліджень у сфері ШІ.
З іншого боку, революційні розробки завжди потребують переосмислення і нових фахівців, що готові втілювати ідею в реальність. Наразі дослідники прогнозують лише невелику рецесію в сфері ШІ, після якої розвиток технології знову відновиться.
Zgłoś naruszenie/Błąd
Pozytywnie
Neutralnie 
Negatywnie
Lubię to!
Super
Ekscytujący 
Ciekawy
Smieszny
Smutny
Wściekły
Przerażony
Szokujący
Wzruszający
Rozczarowany
Zaskoczony
Prawda
Manipulacja
Fake news
Oryginalne źródło ZOBACZ
Dodaj kanał RSS
Musisz być zalogowanym aby zaproponować nowy kanal RSS